Видео

🎉🎉🎉🎉🎉❤❤❤❤❤

Красиво співаєте ❤❤❤❤❤

Надзвичайно красиві і розумні дівчата ❤❤❤❤❤

Надзвичайно красиво і сильно співаєте ❤❤❤❤❤

Дякую, Майстре!

На

Молодець. Дуже гарно

ruclips.net/video/KYpZ27vZCkw/видео.html&feature=share

Може вже досить робити ж українців пияків та недолугих ідіотів. Тому до нас так і ставляться.Жартуйте так у себе вдома і не позорте Уураіну

А коли сі можна сі вже сі сміяти сі?

dobryy vystup

Мабуть закодувався Савчук .О то цеж друг Савчука ,Петро Микитович Мороз .А чого це ви Не п'єте? Потравились мабуть .То ваше Волинське Гульбище та діалект ,та вбрання .😨😨😨 Ось звідки коріння та хустинки в Нінки ,а в СОФІЇ ВБРАННЯ . БО Галка та Ольга не вдягуть те на голову ,лише на плечі .Значить Нінка Селючка .

Мадяри

весело і водночас сумно .... ніяк не второпаю, чого про ту горілку скільки оповідають та вихваляються, коли вона безліч життів загубила та сімей зруйнувала :(

Дуже гарно і душевно

ЛЕГЕНДА ПРО АНЮТИНУ ГОРУ Анна виросла така красна, така чарівна, що їй пари небуло по всій Буковині. Як вийде в неділю чи в свято на толоку, то сопілки й цимбали аж захлинаються від утіхи, а парубків ніби ще одне сонечко осяває. Але дівчина танцює тільки із своїм коханим легінем і його побратимами. Вони так витанцьовують, що й не бачать, як у селі неначе з-під землі виросли три верхівці - турок, татарин, а з ними - молодий боярчук. Зненацька турок підходить до неї і кладе руку на її плече й каже: - «Маєш танцювати тільки зі мною»... Подивилася Аничка на свого коханого та й каже йому: - «Кинь цього магометника в яр». Хлопець хапає турка за барки, тягне до крутого яру й кидає його туди з такою силою, що яничар летить аж у річечку, яку віднині турки називатимуть Карапчевом - чорною річкою. Музика не замовкає. Толока аж гуде від веселої тропотянки. Анну просить до танцю побратим її коханого. А приблудний татарин не може відвести очей від неї. -« Мусиш зі мною танцювати». - «З татарським псом не танцюю», - відказала Анна. Вона обертається до побратима свого коханого. Візьми татарина за чубрину і кинь у той яр... Не минуло й хвилини, як татарин опинився на дні глибокого яру. Музика так грає, що на тополях аж листя лопотить. Анну просить до танцю другий побратим її коханого. А всі легіні дивляться тепер тільки на молодого боярчука - хочуть знати, що він робитиме. Але той не просить Анну до танцю, а сідає на коня і так пришпорює його, що за хвильку зникає. Раптом Анна підносить руку вгору. Музиканти затихають. -« Боярчук утік звідси, щоб покликати на нашу голову турків і татарів. Нам треба братися за зброю». Легіні повірили Анні і за короткий час поприходили з шаблями, сокирами, вилами, довбнями. Музика грає далі, але танці вже не такі жваві, як раніше. Всі напружені у чеканні битви з ворогом. Незабаром з'являється величезна ворожа зграя. Легіні й дівчата міцно стискають зброю в руках і з люттю дивляться, як наближаються вороги. Бій був нерівний. Падають одні за одними легіні й дівчата. Зостається лише красуня Анна. Вороги задумали схопити її живою. Та Анна завзято борониться. Добирається до високої гори. - «Люба горонько, земле рідна, захисти мене від цих звірів, порятуй від страшної ганьби»... Гора почула благання дівчини і розкрилася. Але лише на мить, встигнувши прийняти тільки тіло Анни. Її довга русява коса, якою грався вітер, заплуталася між дерев і трав. Але магометники не змогли схопити її, бо коса стала раптом сріблястим струмком, що заспівав тужливу пісню про вроду дівчини Анни.

ЛЕГЕНДА ПРО АНИЧКУ Це одна з самих найгарніших, але разом з тим і дуже сумна легенда Карпат - о Святій дівчинці Аничці. Згідно легенді, при її народженні в її тіло замість Душі поселився небесный Ангел. Аничка була дочкою бідного вівчара з Валівця, але бідність зовсім не турбувала її. Вона завжди була весела і привітна, усім допомогала, розуміла мову рослин, тварин та птахів. Її доброта й сонячність розтривожила і розбудила Душу місцевого суворого барона Шенборна, який теж почав допомагати бідним, немічним і обездоленим. Але Аничка старалася допомогти абсолютно усім, хто потребував допомоги. Звичайно, що це була тяжка ноша для маленької дитини … і Памбіг вирішив звільнити свого Ангела, щоб більше злі люди не зловживали його добротою. На наступний день вівчарі знайшли Аничку мертвою на вершині гори. Довго сумували за Аничкою мати і батько, довго сумували усі кому Аничка допомогла, сумував і старий барон Шенборн, бо дуже любив Аничку, любив як свою дитину, … і вирішив та наказав гору на якій знайшли мертвою Аничку, назвати АНИЧКА. ruclips.net/video/f7PfwOVcXyQ/видео.html

Молодці просто супер!

Duzhe diakuiu za vystavy Wy navit ne uiavliaete tu radist iaka pryishla v nashi oseli tut na chuzhyni teper Ridni pisni kolidy oblychia hovir - use take dorohe do sliz.Schasty Wam! .